До 125 - річчя від дня народження (19.03.1895 -24.07.1964)
М.Т. Рильський належав до течії неокласиків-митців, які вважали, що поезія має спиратися на класичні надбання світового мистецтва. Поезія Рильського вигадлива за формою та барвиста за змістом – більшість віршів присвячена пошуку краси в навколишньому, замилуванні природою та мистецтвом.
Максим Рильський залишив по собі величезний літературний спадок – понад 30 поетичних збірок, переклади творів Шекспіра, Міцкевича, Гюго. Доробку великого поета і вченого належить одне з найпочесніших місць у скарбниці національної культури.
І водночас він умів цінувати земні радості, був затятим мисливцем і рибалкою, щедрим співрозмовником. Влучну характеристику Рильському дав Володимир Панченко: «Він був однаково органічним – і в академічній тозі, і в куфайці мисливця чи рибалки. Усі, хто дружив із Максимом Рильським, хто був із ним поруч чи лишень час від часу спілкувався, дружно відзначають абсолютну чарівливість особистості поета. Був він “енциклопедистом свого часу”, який умів легко та повсякчас поповнювати свої різнобічні знання. При цьому Максим Тадейович не був суто кабінетною людиною. Його дивовижне працелюбство мало, сказати б, “моцартіанський” характер; він примудрявся швидко та якісно виконувати величезні обсяги роботи навіть за несприятливих обставин. І залишався тим життєлюбом, який завжди знаходив час і для задушевного спілкування з друзями, для улюбленого мисливства й для риболовлі, для “чарочки” й пісні… Він був легкою людиною, якщо під цим словом розуміти душевну відкритість, уміння слухати співрозмовника, безмежну доброту, людинолюбство й дотепність». Але передусім Максим Рильський — Поет. Великий, народний і самобутній.
І водночас він умів цінувати земні радості, був затятим мисливцем і рибалкою, щедрим співрозмовником. Влучну характеристику Рильському дав Володимир Панченко: «Він був однаково органічним – і в академічній тозі, і в куфайці мисливця чи рибалки. Усі, хто дружив із Максимом Рильським, хто був із ним поруч чи лишень час від часу спілкувався, дружно відзначають абсолютну чарівливість особистості поета. Був він “енциклопедистом свого часу”, який умів легко та повсякчас поповнювати свої різнобічні знання. При цьому Максим Тадейович не був суто кабінетною людиною. Його дивовижне працелюбство мало, сказати б, “моцартіанський” характер; він примудрявся швидко та якісно виконувати величезні обсяги роботи навіть за несприятливих обставин. І залишався тим життєлюбом, який завжди знаходив час і для задушевного спілкування з друзями, для улюбленого мисливства й для риболовлі, для “чарочки” й пісні… Він був легкою людиною, якщо під цим словом розуміти душевну відкритість, уміння слухати співрозмовника, безмежну доброту, людинолюбство й дотепність». Але передусім Максим Рильський — Поет. Великий, народний і самобутній.
Немає коментарів:
Дописати коментар